Щоб детальніше ознайомитися з оточуючою місцевістю та її природними багатствами, довелося скористатися переїздом із Пирятина в Прилуки не залізницею, а кіньми, що хоч і збільшувало час переїзду, але було більш приємним і урізноманітнило подорожні враження. До сьомої години ранку коні були готові, і я вирушив у дорогу; яка йшла далі по розкішній степовій рівнині з квітучими полями, соковитими луками та красивими малоросійськими селами. У повітрі ще витає накопичений запах нічного тепла і аромату; ще свіжо, але вже помітне наближення спеки. Тут і там жовтіє високе жито і рівними рядами лежить скошена трава; усе повітря наповнене пахощами… трави, достигаючого жита і гречки, що відцвітає. Сонце піднімається вище і вище; небо чисте і разюче ясне… Стає помітно гаряче, але ще немає стомлюючої спеки. Вдалині на широких луках видніється чисельне стадо великих круторогих биків, котрих вирощують на забій і які чекають на своє відправлення на одну зі столичних боєнь.

Напередодні великого православного свята Воздвиження чесного і животворчого хреста Господнього у Прилуках було весело, людно, гамірно.

Сюди з’їжджалися гості, а прилучани зі щирістю вітали їх. Танцювали, співали, продавали, купували, спілкувалися, фотографували і фотографувалися – у Прилуках був Воздвиженський ярмарок!

Ось і віддзвеніли над Прилуччиною Дні Миколи, присвячені 109-й річниці з дня народження видатного сміхотворця Яковченка. На вулицях міста вирував барвистий феєрверк: акторські таланти з усієї України змагалися за визнання публіки; народні майстри торгували своїм крамом; найкращі артисти веселили люд.
Епіцентром культурницького торнадо стала Театральна площа. На неї занесло не лише слуг Мельпомени, а й майстрів пера. Саме тут 16 травня розгорнувся Книжковий ярмарок.
Скільки краму! Скільки знаменитих літераторів! Недарма зграї книголюбів заполонили півплощі. Там можна було знайти все: від дитячої літератури до політичної, від безсмертної класики до сучасних бестселерів; роботи місцевих краєзнавців, істориків, педагогів, “заслужених” і початківців. За прилавками – зірки сучасної української літератури, на прилавках – їхні книги.

Так і хочеться розпочати розповідь про відзначення 109-ї річниці з дня народження Миколи Яковченка його ж легендарним вітанням "Моє шануваннячко, добірне товариство!" і, не надто заглиблюючись у спогади, перейти до вшанування актора його рідними Прилуками.
Дні Миколи стартували 14 травня у центральній міській бібліотеці імені Любові Забашти, куди на зустріч із символічною назвою «Повернення Миколи» були запрошені шанувальники таланту Сміхотворця. Сьогодні він повертається до прилучан у спогадах, сторінками книг, показом фільмів за його участю. «Народний» - це не звання, «народним» потрібно народитися. Це сьогодні… Ніде правди діти, за життя було дещо інакше.

Якщо для всіх жителів та гостей міста Прилуки святкування Миколиного ярмарку почалося у суботу, сімнадцятого травня, то для нашої книгарні - ще в п’ятницю, по обіді, шістнадцятого – саме в День народження Миколи Яковченка. У дворі арт-кафе «За двома зайцями» відбулася весела презентація першого номера журналу «Прилуки. Фортеця», де вибране товариство прилуцьких і столичних інтелектуалів відзначило відразу дві визначні події . Найважливішими гостями на святі Миколи Яковченка було звісно ж подружжя Гуцолів – племінниця видатного сміхотворця та її чоловік.

Прилуки раді вітати інтелектуалів у суботу, 16-го травня на площі Театральній.

Ярмаркуватимемо книгами з 10:00 до 13:00 - 13:30.

Потiм - презентацiя "Фортецi - 3" та "Бермудiв" у дворi Книгарнi-кафе "За двома зайцями".

 

Чекаємо видавництва з книгами та кимось iз незайнятих 16-го травня письменникiв

 

...також Марину Мєднiкову, Наталку та Олександра Шевченкiв, Олеся Ульяненка з Євгенiєю Чуприною, Валентину Давиденко, Юрона Шевченка, сестер Демських, Лєру Лауду, Нiну Герасименко ("Гранi-Т"), Миколу Кравченка ("Нора-друк"), Євгена Постульгу та Валентину Грибенко i ще тих, вiд кого ось-ось ждемо телефонних дзвiнкiв зi згодою приїхати: "Факт", брати Капранови, sumno.com, "Сіверщина", Юлiя Бурковська ("Маузер"), "Деснянська правда"..

20 вересня на Першому Міжнародному Воздвиженському ярмарку у Прилуках було презентовано унікальну машину – багатофункціональну платформу классу амфібія «Труксор», яка на світовому ринку є єдиною технікою в своєму роді, а нині – й єдиною в Україні. Ідея придбання цього своєрідного трактора для очистки водойм належить Почесному громадянину Прилук,засновнику Перша Міжнародна Будівельна Компанія Юрію Коптєву. А втілили проект у життя працівники цієї компанії. Вже наступного дня,21 вересня, прилучани та гості міста побачили диво-техніку у роботі : її перше випробування пройшло на річці Удай, на міському пляжі.

Справжнім сюрпризом для жителів міста Прилуки Чернігівської області та його гостей стала презентація багатофункціональної самохідної платформи класу "амфібія", що випускається під торговою маркою "Truxor" у Швеції.

Відбулась вона на Першому міжнародному Воздвиженському ярмарку і тривала два дні. Спочатку всюдихід було продемонстровано на виставці, наступного ж дня - в роботі на річці Удай.

Диво-машину для очищення водойм минулого тижня придбало прилуцьке ТОВ "Перша міжнародна будівельна компанія" (ПМБК), засноване меценатом і благодійником Юрієм Коптєвим.

20-21 вересня поточного року в Прилуках відбувся міжнародний Воздвиженський ярмарок. Традиції ярмаркування в одному із найдавніших міст України сягають глибини віків.
Перша письмова згадка про прилуцькі ярмарки датується літом 1656 року. Запис у своєму щоденнику "Ярмарок у Прилуках" було зроблено арабським мандрівником Павлом Алеппським, який разом зі своїм батьком Патріархом Антіохійським Макарієм двічі відвідав Прилуки у 1654-1656 роках.
У ХVIII ст.. Прилуки мали чотири великі ярмарки на рік, які тривали по 2 тижні кожний. У другій половині XIX століття їх було вже п'ять. Був запроваджений новий - Воздвиженський. У першій чверті XX ст. радянська влада скасувала ярмарки , як зрештою і багато чого іншого, що не відповідало її уявленням про побудову безкласового суспільства. Відродження ярмарку відбулося вже в незалежній Україні.
У Прилуках можна було купити просте селянське полотно, овечу вовну, свинячу щетину, заячі та вовчі шкури, пух, віск і мед. Найбільше торгували кіньми і худобою. До Прилук везли шовк, сукна, папір, фарби, шкіри, глиняний, дерев'яний, скляний та фаянсовий посуд, дьоготь, конопляну олію, соснову дошку. Купці до Прилук приїздили з Калуги, Орла, Могилева, Молдавії, Ніжина, Ромен, Лохвиці та Золотоноші.

Наше місто в далекому XVII столітті двічі (в 1654 і 1656 роках) відвідали антіохійський патріарх Макарій та його син і особистий секретар – архідиякон Павло Халеба. Метою їхньої подорожі із Сирії до Москви була спроба отримати фінансову допомогу Антіохійській патріархії від московського царя. В мандрах вони перебували декілька років, із яких 109 неповних днів – у тогочасній Україні. За цей час мандрівники двічі зустрічалися з гетьманом Богданом Хмельницьким, його генеральним писарем І.Виговським, митрополитом Сильвестром Косовим, іншими представниками козацької адміністрації та православного духовенства.