Єлизавета Скоропадська народилася 14 січня 1832 року на Чернігівщині в селі Качанівка Борзнянського повіту (нині Ічнянського району). Її батько, Іван Скоропадський, представник знатного козацького роду, був освіченою і розумною людиною, шанував старовину та мистецтво, підтримував фінансово школи й гімназії. У Тростянці Іван Михайлович заснував унікальний парк, який і нині за своєю дивовижною красою не має рівних в Україні.
Маєток Скоропадських вважався також і своєрідним культурним центром, де поміщики збиралися, дискутували й ділилися враженнями від літературних новинок. Постійними гостями Скоропадських були Галагани, Тарновські, Милорадовичі, Маркевичі. На сцені домашнього театру виступали знамениті на той час українські музиканти Заремби. 

Будівельна компанія, засновником котрої є прилучанин Юрій Коптєв, стала переможцем конкурсу «Благодійник року-2009» в номінації «Регіональна бізнес-структура».
Цей конкурс проводиться на Чернігівщині вдруге. Його повна назва Обласний конкурс «Благодійник року» імені меценатів Тарновських.
Мета організаторів – вшанувати нагородами тих приватних осіб та організації, котрі зробили свій доброчинний внесок у соціально-економічний, культурно-історичний розвиток регіону.
До участі в конкурсі благодійників висувають ті організації, органи чи структури, котрі отримали благодійну допомогу. Проходило нагородження цьогоріч, як і в минулому, у приміщенні Історичного музею імені В.В.Тарнавського.

Ім'я мецената-земляка Юрія Коптєва відоме кожному прилучанину - за добрими справами, які вже упродовж кількох років здійснює Юрій Вікторович для рідного міста та його жителів. Соціальна сфера, культура, медицина - ось прерогативні галузі діяльності мецената, якому територіальна громада міста із вдячністю присвоїла звання Почесного громадянина Прилук.
Кожен візит Юрія Коптєва на рідну землю - подія для нашого міста. Адже за фінансової підтримки Юрія Вікторовича Прилуки оновлюються з кожним роком: зараз реконструюється Центральна площа, готується до відкриття місцевий краєзнавчий музей, реалізуються літературні та мистецькі проекти.

З давніх давен жили на Прилуччині добрі традиції меценатства. Завдяки їм ставали відомими на всю Україну імена талановитих уродженців нашого краю. Тож дуже приємно, що з плином віків ця благородна справа не канула в Лету, що знаходяться люди - справжні патріоти рідного міста - котрим небайдужа доля Прилук і їх мешканців.
Мова йде про Юрія Коптєва, який, хоч і мешкає у Москві, та всіляко намагається допомогти землякам. Під постійною увагою і опікою Юрія Вікторовича - практично всі сфери життєдіяльності Прилук: від промисловості й медицини до культури і мистецтва.
На жаль, бізнесові справи не дозволяють російському підприємцю бувати на батьківщині так часто, як того хотілося б. Та кожна поїздка до батьківського дому - це не лише ностальгійні спомини, а й прагнення зробити свій внесок у те, щоб життя земляків стало кращим.
Під час недавніх відвідин Прилук Юрій Коптєв поділився з газетою «В двух словах» своїм баченням перспектив рідного міста.

Оповитий легендами «Тростянець» М.Рильський назвав живою смарагдовою казкою.
«Тростянець» - чарівний куточок рідної землі, прекрасний витвір природи і людського генію. Особливо прекрасний він восени, коли тут панує велична тиша. «Осіннім золотом гаптовані доріжки, палають міддю граби, горять жовтогарячі берези - все контрастує з чистою нерухомою синню неба та водойм, густою зеленню хвої». Милуючись красою місцевості мимоволі задумуєшся над тим, якою цілеспрямованою, з якою красивою душею, закоханою у природну красу була людина, яка замислила створити це диво. Виникнення «Тростянця» пов'язане з ім'ям Івана Михайловича Скоропадського, нащадка гетьмана Лівобережної України Івана Ілліча Скоропадського /1646-1722 рр./

Як зазначено у книзі «Т. Г Шевченко. Біографія», виданої у 1984 році в Києві, Г. Галаган (знайомий Шевченка ще з 40-х років) - поміщик з поміркованими ліберальними і українофільськими уподобаннями. 3 1682 року - член Державної ради. Був одним з керівників ліберально-буржуазного руху на Україні.
Григорій Галаган народився 15 серпня 1819 року в селі Сокиринці у дворянській родині. Його прадід Гнат Іванович Галаган був прилуцьким Полковником.
В 1840 році він закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Навесні 1843 року поїхав до Італії, де познайомився з Гоголем, Язиковим, Поповим, близько заприятелював із художниками Шаповаленком та Серебряковим.

Меценатство і благодійництво було поширене в Україні у різні часи. Чимало визначних промисловців, фінансистів, комерсантів вкладали кошти не лише у процвітання своїх фірм, товариств, компаній, а й на благодійництво, культурно-просвітницькі цілі. Вони матеріально і морально підтримували художників, артистів, письменників, взагалі представників «вільних» професій. З ними вони дружили регулярно спілкувались, не шкодували коштів на придбання картин і мистецьких творів.
На Прилуччині також були свої меценати і благодійники з давніх часів. Так в письмових джерелах відзначено, що у 1600 році монах Іосаф, засновник Густинського монастиря, живучи на острові Густині, і будуючи з своїми учнями монастир отримував немалу допомогу від навколишніх жителів, які постачали братію і грішми, і продуктами, і будівельними матеріалами:

Іван Скоропадський отримав освіту в приватному пансіоні знаменитого педагога П.П. Білецького-Носенка в м. Прилуках. Там, у чарівному мальовничому куточку Прилук на Лапинцях, він вперше почув історію славних козацьких родів, із якого був і сам Іван. Почавши військову службу в 1825 році юнкером і прослуживши 7 років, Іван зрозумів, що походи, військова муштра не до душі молодому мрійникові. Він хоче робити щось потрібніше для людей. Звільнившись з військової служби, Скоропадський починає працювати чиновником, губернським секретарем у Конотопській канцелярії предводителя дворянства, обирається повітовим предводителем Прилуцького дворянства, губернським предводителем Полтавського дворянства.
Багато добрих справ зроблено Іваном Михайловичем у розвитку народної освіти на Прилуччині. За власні кошти організував школи по підготовці народних учителів. Вихованцями цих шкіл були виключно селянські діти, відібрані з числа кращих учнів сільських училищ Прилуцького повіту.

У цьому році на Чернігівщині розпорядженням голови обласної державної адміністрації започатковано конкурс “Благодійник року” імені меценатів Тарновських. Цей конкурс має на меті нагородження і публічне визнання людей, які здійснили доброчинні, благодійні внески у соціально-економічний, культурно-історичний розвиток області.
У конкурсі взяли участь приватні особи, представники бізнесових структур, громадські і благодійні організації, які надавали благодійну допомогу для розв’язання соціальних проблем Чернігівщини, кандидатури яких висували органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадські організації, благодійні фонди, заклади освіти, науки, охорони здоров’я, соціального захисту, особи, що отримали благодійну допомогу.