Тваринний світ Прилуччини є невід'ємною складовою частиною природи нашого краю. Багата рослинність сприяє поширенню різноманітних видів. Кожен вид у природі займає свою нішу, де й проходить його життя.
Найбільшою твариною, яка зустрічається на території Прилуччини, є лось. Лосі відносяться до родини оленевих. Живуть до 20 років. Маса тіла від 200 до 570 кг. Гін триває у вересні та жовтні. Після 36-тижневої вагітності в червні народжується 2 (рідше - 1) малюки. Лосі на нашій території зустрічаються досить рідко, тому й занесені до Червоної Книги Прилуччини.
До родини оленевих відноситься й косуля. Тривалість життя її до 15 років. Ці невеличкі граційні тварини важать 20-50 кг. Парування проходить із першої половини липня до середини серпня. Вагітність триває до 40 тижнів. У травні-червні народжується від одного до трьох малюків.

I. Жива палітра водойм
Роль рослин у житті людини важко переоцінити. Можна з упевненістю сказати, що без них не було б і людини. У флорі України налічується близько 5000 видів рослин. Серед них багато цінних для науки та господарства: лікарських, технічних, декоративних, медоносних, дубильних тощо. Рослини зустрічаються скрізь. У лісній, лісостеповій, степовій зонах. Поблизу людського житла поширено багато видів рослин. Є й такі види, життя яких пов'язане з водою, водоймами. Чимало їх можна зустріти на наших водоймах, на найбільшій річці краю - Удаї з його численними притоками, озерами й ставками, болотними масивами.

Чи замислювались ви над тим, хто найчастіше супроводжує нас у повсякденному житті? Кого із братів наших менших можна зустріти у ту ж саму мить, як ви виходите із дому? Лишень пригляньтесь, зупинившись хоч на хвильку. Он там, поважно махаючи крилами пролетіла чорна ґава. Неподалік в калюжі купаються і чистять пір’ячко красені голуби, коло хати, на осонні чубляться задираки-горобці, а поряд обсіли горобину кмітливі синички. І то лише зимою. А прийде красне літечко і все кругом защебече, затьохкає, зацвірінькає, затуркоче, заспіває на всі лади. А якіж бо вони гарні: білобокі й зозулясті, червоногруді й сизокрилі, сіренькі й жовтенькі, брунаті й смарагдово-зелені.
Не вірте тим, хто каже, що є птахи шкідливі, яких треба знищувати. Далебі таких ніколи матінка-природа не сотворяла.

Птахи - давні супутники людини. Одомашнені кури, гуси, качки, індики, цесарки, голуби. Приручені фазани, лебеді і навіть страуси. Як саме проходив процес одомашнення і його причини наразі невідомі. Виникає думка, що людина сама напрошувалася в друзі до багатьох пернатих і приручила ті види, які відповідали їй взаємністю, які піддавалися прирученню. А ще у птахів більше ніж в інших тварин розвинена здатність у перші часи життя звикати, до якої завгодно істоти, а значить і до людини.
Першими були одомашнені гуси. Знайдені малюнки нільських гусей, яких розводили в Єгипті у 3-му тисячолітті до нашої ери. Домашніх гусей переганяли на великі відстані, на далекі пасовища, а також в інші країни. Для того, щоб від довгих перегонів у гусей не стиралися підошви лап, їх на зразок коней «підковували».Робилося це не так просто.

Найближчим родичем собаки, символа 2006 року, є вовк. Вовк, як біологічний вид, з'явився на Землі внаслідок тривалого еволюційного процесу. Відомо, що ще на зорі виникнення людства диких тварин на земній кулі було значно більше ніж тепер. В середині минулого століття вовче населення було таке чисельне, що до боротьби з ним уряд був вимушений залучати навіть військові гарнізони. Внаслідок інтенсивного переслідування вже на початку XX століття, вовки лише зрідка зустрічалися в малодоступних місцевостях. Зростанню чисельності сприяли воєнні події. Так сталося в 1914-1920 роках, боротьба з вовком стала державною справою, згодом зона його мешкання була скорочена. Нова хвиля зростання чисельності вовка припала на роки Великої Вітчизняної війни. На кінець 60-х років кількість вовків була незначна і зберігалася на досить низькому рівні два десятиріччя.

Закінчилася осінь. З кожним днем в природі стають більш помітними зміни, пов'язані з приходом холодніших днів. Вже завершилися масові відльоти птахів в теплі краї. У різних птахів відльоти проходили по-різному. Так, незабаром після закінчення гніздування починають готуватися до відльоту лелеки, зозулі, одуди, з дрібних горобиних - кропив'янки, солов'ї... до пізньої осені залишаються норці, деякі види качок, шпаки, дрозди.
Восени більшість птахів тримається зграйками з одного або кількох виводків. Якщо навесні було легко помітити птаха, який щойно прилетів на місце гніздування, то восени простежити за його відльотом значно складніше. Навесні птахи забарвлені яскраво і виявляють свою присутність характерним співом або криками. Восени більшість птахів після линяння втрачає яскравість оперення, дорослі птахи за забарвленням стають більш схожі на молодих.

Світ великий і різноманітний. Ще з глибокої давнини птахи живуть поряд із людьми. З давніх часів у мовах багатьох народів світу збереглися назви, які дуже схожі між собою. В часи великих завоювань і географічних відкриттів слов'яни запозичили від тюркських племен назви таких птахів, як беркут, баклан, чеглик. Інколи одні народи переймали назви у інших. Так, від слов'янських мов до німецької перейшли такі назви, як суслик і чиж.
У більш пізніші історичні часи разом із деякими видами популярних у Європі полювань, які раніше у нас не практикувалися, наприклад, полювання на куликів із використанням вогнепальної зброї, з'являється така назва як бекас, що перейшла від французів. Від німців ми запозичили такі назви як: гаршнеп, дупель, кроншнеп, вальдшнеп. З деякими птахами пов'язані різноманітні забобони, що також знайшли своє відображення в їх назвах. У давні часи сороку називали "передвісниця", "київська відьма".

Споконвіку люди люблять собак. Грізні вівчарки, нарядні довгошерсті сетери, величні доги, елегантні пойтери, солідні і розсудливі мисливські лягаві, ласкаві спанієлі, витончені представники декоративних кімнатних порід - усі вони по-своєму служать людям, приносять їм користь і радість. Кожна собача порода має своїх прихильників. Численні клуби і товариства дбають про їх розведення, влаштовують виставки, огляди, нагороджують переможців.
Перший предок собаки невідомий. Вона походить від вовка, що був одомашнений 10-15 тисяч років тому. До речі, здичавілі собаки знову приймають ознаки своїх диких предків /собака Дінго в Австралії/.
Домашня собака - змінена форма тварини в порівнянні зі своїми диким предками. Зовнішній вигляд собак дуже різноманітний. Нині в усьому світі відомо понад 400 порід собак. Їх поділяють на три основні групи: мисливські, службові і декоративні.

Рослини нас оточують всюди. З давніх-давен їх використовували в обрядах і побуті, у кулінарії, косметиці; ними прикрашали оселі.
Про рослини складено чимало міфів, казок, легенд і переказів. Споконвіку люди вивчали їх цілющі властивості, вплив на людську душу, наділяли їх магічною силою та символікою. Так в усній народній творчості, в художній літературі і в піснях не обділений увагою дуб. У багатьох народів дуб вважається символом могутності і самим красивим деревом на землі. Так, греки вважали, що дуб з'явився на землі раніше всіх інших дерев. В давній Греції дуб був присвячений богу сонця, науки і мистецтва - Аполону, а в Давньому Римі - Юпітеру. Вінком із дубового листя нагороджували героїв за подвиги. На Русі в давнину на свято Івана Купала всіх Іванів прикрашали дубовими вінками.

З настанням холодів у природі відбуваються великі зміни. У цей час не радують нас ні квітучі клумби під вікном, ні присадибна ділянка з дозріваючими на ній різноманітними плодами. Але деякі рослини можуть жити та плодоносить навіть у кімнатних умовах. Так в оселі можна вирощувати лимони, мандарини, яблука, груші, ананас, кавове дерево і деякі інші рослини, які не тільки красиві та з приємним запахом, але і цінні плодами.
Для кімнат найкраще підходять вічнозелені рослини, які життєдіяльні і в зимовий час. В основному це невеликі, тіневитривалі кущі, які самозапилюються. В прохолодних приміщеннях можна вирощувати і листопадні культури, такі, як, яблуня, груша, вишня, персик і інші.