Чи замислювались ви над тим, хто найчастіше супроводжує нас у повсякденному житті? Кого із братів наших менших можна зустріти у ту ж саму мить, як ви виходите із дому? Лишень пригляньтесь, зупинившись хоч на хвильку. Он там, поважно махаючи крилами пролетіла чорна ґава. Неподалік в калюжі купаються і чистять пір’ячко красені голуби, коло хати, на осонні чубляться задираки-горобці, а поряд обсіли горобину кмітливі синички. І то лише зимою. А прийде красне літечко і все кругом защебече, затьохкає, зацвірінькає, затуркоче, заспіває на всі лади. А якіж бо вони гарні: білобокі й зозулясті, червоногруді й сизокрилі, сіренькі й жовтенькі, брунаті й смарагдово-зелені.
Не вірте тим, хто каже, що є птахи шкідливі, яких треба знищувати. Далебі таких ніколи матінка-природа не сотворяла.

Птахи - давні супутники людини. Одомашнені кури, гуси, качки, індики, цесарки, голуби. Приручені фазани, лебеді і навіть страуси. Як саме проходив процес одомашнення і його причини наразі невідомі. Виникає думка, що людина сама напрошувалася в друзі до багатьох пернатих і приручила ті види, які відповідали їй взаємністю, які піддавалися прирученню. А ще у птахів більше ніж в інших тварин розвинена здатність у перші часи життя звикати, до якої завгодно істоти, а значить і до людини.
Першими були одомашнені гуси. Знайдені малюнки нільських гусей, яких розводили в Єгипті у 3-му тисячолітті до нашої ери. Домашніх гусей переганяли на великі відстані, на далекі пасовища, а також в інші країни. Для того, щоб від довгих перегонів у гусей не стиралися підошви лап, їх на зразок коней «підковували».Робилося це не так просто.

Найближчим родичем собаки, символа 2006 року, є вовк. Вовк, як біологічний вид, з'явився на Землі внаслідок тривалого еволюційного процесу. Відомо, що ще на зорі виникнення людства диких тварин на земній кулі було значно більше ніж тепер. В середині минулого століття вовче населення було таке чисельне, що до боротьби з ним уряд був вимушений залучати навіть військові гарнізони. Внаслідок інтенсивного переслідування вже на початку XX століття, вовки лише зрідка зустрічалися в малодоступних місцевостях. Зростанню чисельності сприяли воєнні події. Так сталося в 1914-1920 роках, боротьба з вовком стала державною справою, згодом зона його мешкання була скорочена. Нова хвиля зростання чисельності вовка припала на роки Великої Вітчизняної війни. На кінець 60-х років кількість вовків була незначна і зберігалася на досить низькому рівні два десятиріччя.

Закінчилася осінь. З кожним днем в природі стають більш помітними зміни, пов'язані з приходом холодніших днів. Вже завершилися масові відльоти птахів в теплі краї. У різних птахів відльоти проходили по-різному. Так, незабаром після закінчення гніздування починають готуватися до відльоту лелеки, зозулі, одуди, з дрібних горобиних - кропив'янки, солов'ї... до пізньої осені залишаються норці, деякі види качок, шпаки, дрозди.
Восени більшість птахів тримається зграйками з одного або кількох виводків. Якщо навесні було легко помітити птаха, який щойно прилетів на місце гніздування, то восени простежити за його відльотом значно складніше. Навесні птахи забарвлені яскраво і виявляють свою присутність характерним співом або криками. Восени більшість птахів після линяння втрачає яскравість оперення, дорослі птахи за забарвленням стають більш схожі на молодих.

Світ великий і різноманітний. Ще з глибокої давнини птахи живуть поряд із людьми. З давніх часів у мовах багатьох народів світу збереглися назви, які дуже схожі між собою. В часи великих завоювань і географічних відкриттів слов'яни запозичили від тюркських племен назви таких птахів, як беркут, баклан, чеглик. Інколи одні народи переймали назви у інших. Так, від слов'янських мов до німецької перейшли такі назви, як суслик і чиж.
У більш пізніші історичні часи разом із деякими видами популярних у Європі полювань, які раніше у нас не практикувалися, наприклад, полювання на куликів із використанням вогнепальної зброї, з'являється така назва як бекас, що перейшла від французів. Від німців ми запозичили такі назви як: гаршнеп, дупель, кроншнеп, вальдшнеп. З деякими птахами пов'язані різноманітні забобони, що також знайшли своє відображення в їх назвах. У давні часи сороку називали "передвісниця", "київська відьма".

Споконвіку люди люблять собак. Грізні вівчарки, нарядні довгошерсті сетери, величні доги, елегантні пойтери, солідні і розсудливі мисливські лягаві, ласкаві спанієлі, витончені представники декоративних кімнатних порід - усі вони по-своєму служать людям, приносять їм користь і радість. Кожна собача порода має своїх прихильників. Численні клуби і товариства дбають про їх розведення, влаштовують виставки, огляди, нагороджують переможців.
Перший предок собаки невідомий. Вона походить від вовка, що був одомашнений 10-15 тисяч років тому. До речі, здичавілі собаки знову приймають ознаки своїх диких предків /собака Дінго в Австралії/.
Домашня собака - змінена форма тварини в порівнянні зі своїми диким предками. Зовнішній вигляд собак дуже різноманітний. Нині в усьому світі відомо понад 400 порід собак. Їх поділяють на три основні групи: мисливські, службові і декоративні.

Рослини нас оточують всюди. З давніх-давен їх використовували в обрядах і побуті, у кулінарії, косметиці; ними прикрашали оселі.
Про рослини складено чимало міфів, казок, легенд і переказів. Споконвіку люди вивчали їх цілющі властивості, вплив на людську душу, наділяли їх магічною силою та символікою. Так в усній народній творчості, в художній літературі і в піснях не обділений увагою дуб. У багатьох народів дуб вважається символом могутності і самим красивим деревом на землі. Так, греки вважали, що дуб з'явився на землі раніше всіх інших дерев. В давній Греції дуб був присвячений богу сонця, науки і мистецтва - Аполону, а в Давньому Римі - Юпітеру. Вінком із дубового листя нагороджували героїв за подвиги. На Русі в давнину на свято Івана Купала всіх Іванів прикрашали дубовими вінками.

З настанням холодів у природі відбуваються великі зміни. У цей час не радують нас ні квітучі клумби під вікном, ні присадибна ділянка з дозріваючими на ній різноманітними плодами. Але деякі рослини можуть жити та плодоносить навіть у кімнатних умовах. Так в оселі можна вирощувати лимони, мандарини, яблука, груші, ананас, кавове дерево і деякі інші рослини, які не тільки красиві та з приємним запахом, але і цінні плодами.
Для кімнат найкраще підходять вічнозелені рослини, які життєдіяльні і в зимовий час. В основному це невеликі, тіневитривалі кущі, які самозапилюються. В прохолодних приміщеннях можна вирощувати і листопадні культури, такі, як, яблуня, груша, вишня, персик і інші.

З давніх часів люди цінували пахучі трави. Спочатку використовували їх в різних ритуалах, пізніше для приправи їжі та для приготування ліків.
В пагонах, корінні, листі пряних рослин, містяться ароматичні або гостросмакові речовини. Корисні властивості цих рослин визначаються органічними кислотами, ефірними маслами, фітоцидами, глюкозидами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами.
На даний час відомо більше 200 видів пряних рослин. Як приправу використовують коріння (хрін), зелену масу (кріп, естрагон), листки (лавр), плоди та їх частини (червоний перець).
Корінь хріну має гострий смак. Ця фітонцидна рослина вбиває не тільки бактерії , але й грибки, і найпростіші мікроорганізми тваринного походження.

У миттєвостях нашого життя спогади про спілкування є найважливішими. З історії і думок, які ми переповідаємо один одному, вибудовано цей світ…
Складання історій про минуле з думкою про майбутнє було сенсом життя видатної людини - Георгія Федоровича Гайдая. Вже минуло 4 роки з того дня, як він пішов від нас. В лютому цього року він мав би святкувати свій 70-ти літній ювілей. Історик, громадський діяч, чуйний інтелігентний мрійник – таким він і залишиться назавжди у нашій пам`яті.
З ним було дуже комфортно, він щедро ділився своїми знаннями. Георгій Федорович сповідував філософію духовного багатства, борючись за право прилучан мати свій музей, архів. Книга «Прилуки – місто старовинне», стала візиткою нашого міста.