Георгій Федорович Гайдай знана в місті людина. Автор численних публікацій з історії Прилуччини в місцевій пресі, часописах «Український світ» та «Чумацький шлях». Вже тридцять років Георгій Федорович працює головним хранителем Прилуцького краєзнавчого музею. У 80-ті роки в місті була спроба створити меморіальний музей М. Ф. Яковченка. Ініціатива належала шановному краєзнавцю. У травні день народження народного артиста України, саме про нього наша розмова.
- Георгію Федоровичу, чому, на Ваш погляд, у місті так і не було створено меморіальний музей Яковченка? В чому причина, в упередженому ставленні до актора, байдужості місцевих чиновників?
- Ім`я Миколи Федоровича Яковченка давно відоме при лучанам. Ще відтоді, коли він вперше з`явився на кіноекрані в ролі Довгоносика. Хоча Микола Федорович і до того частенько гостював у Прилуках. Без перебільшення можна сказати, що він був закоханий у своє, хай і провінційне, але ж пречудове місто.
Мабуть, тільки в Прилуках могла народитися така неповторна, така прекрасна людина, з такою милою, «породисто-прилуцькою» фізіономією, яка може мертвого підняти з могили.Років з 12 чи 15 мені доводилось підіймати питання про створення музею Яковченка в Прилуках. Тоді ще була жива його сестра, яка мешкала в родовому будиночку по вулиці Котляревського. Але у той час наша ідеологічна верхівка не могла уявити, як сприйме «вишестоящее» начальство увічнення пам`яті якогось там «комедіанта». Тому, мабуть, і не наважились.
А ідея була така: відселити з садиби мешканців, надавши їм нові квартири, а потім відновити у давньому вигляді хату, в якій народився артист, і будиночок, у якому він провів молоді роки. В хаті планувалося створити меморіальну експозицію про рід Яковченків, а в будиночку – експозицію-розповідь про творчий і життєвий шлях великого артиста. На подвір`ї мало бути встановлене погруддя.
- Які є на сьогодні одиниці зберігання у краєзнавчому музеї, що стосуються життя і творчості М. Ф. Яковченка?
- Нині в музеї зберігається вишита сорочка Миколи Федоровича Яковченка та його фото. Через те, що майже все своє життя він жив у Києві, нам не вдалося зібрати про нього речових і документальних експонатів, бо і тоді, і тепер для цього треба мати відповідні кошти, яких ми не маємо й зараз.
- Як Ви ставитесь до ідеї сьогодні започаткувати в місті традицію вшанування великого актора?
- Вважав тоді, вважаю й зараз, що найкращим ушануванням пам`яті нашого славетного земляка може бути створення саме меморіального музею в його садибі та встановлення пам`ятника. У вигляді доповнення до цього можуть слугувати кінозал, кафе, вечори, перегляди фільмів, різні розважальні заходи і тому подібне. Стрижнем повинен бути музей і пам`ятник.
